Влітку, під час експедиційних виїздів науковці РЛП «Тилігульський» (Мельник Р.П., Грубий М.В.) описали рослинність місцезнаходжень рідкісних ефемероїдів, що були знайдені під час весняних експедицій. Травостій в різні періоди вегетаційного розвитку рослин змінюється. Тому влітку спостерігається найбільша кількість видів. Основу степової рослинності досліджених балок складають угруповання класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et R.Tx. in Br.-Bl. 1949 (all. Festucion valesiacae Klika 1931 та Stipo lessingianae-Salvion nutantis Vynokurov 2016) з домінуванням дернинних та кореневищних злаків Festuca valesiaca Gaudin (3 – за шкалою Браун-Бланке), Stipa lessingiana Trin.& Rupr.(2), S. ucrainica P. Smirn. (3), S. capillata (3). Травостій степових ділянок, де зростають Adonis vernalis та Crocus reticulatus досить щільний: 70-90%. Це найменше порушенні ділянки, які приурочені до плакора балки. Флористичне багатство даних степових угруповань знаходиться в прямій залежності від стану ґрунту, на яких відбулося їх формування. На схилах досліджених балок, в плакорній зоні, збереглися ценоелементи зональних степів, сформувалися досить багаті угруповання. Співдомінантами в досліджених угрупованнях виступають злаки: Koeleria brevis Steven (1) та Poa angustifolia L. (1). Agropyron pectinatum (L.) Gaertn.(1).
До їх складу входять типові види степового різнотрав’я. У першому ярусі зростають високорослі види рослин – Brassica campestris L. (1), Salvia nutans L. (1), Linum austriacum L. (1), Euphorbia seguieriana Neck. (1), Phlomis tuberosa L.(1), Artemisia austriaca Jacq. (1), Potentilla astracanica Jacq.(1), Thymus × dimorphus Klokov & Des.-Shost. (+), JurineaaraсhnoideaBunge (+), Linaria genistifolia (L.) Mill. (+), Stachуs recta L. (+) та ін. Другий ярус представлений невисоким різнотрав’ям: Tanacetummilefolium(L.) Tzvelev (2), Teucrium polium L. (2), Helichrysum arenarium (L.) Moench (1), Haplophyllum suaveolens (DC.) G. Don f. (1), Goniolimon tataricum (L.) Boiss. (+), Linum tenuifolium L. (+), Eryngium campestre L. (r), Cephalaria uralensis (Murray) Roem. ex Schult. (+), Linum linearifolium (Lindem.) Jav.(+),тощо. Третій ярус утворюють невелика група рослин: Ephedra distachia L. (2), ViolaambiguaWaldst. et Kit. (1), Teucrium chamaedrys L. (+), Thymusdimorphus (1) тощо.У складі даних асоціацій налічується від 25 до 55 видів.
Galanthus elwesii та Gymnospermium odessanum зростають (як згадувалось раніше) в улоговинах відрогів схилу балки Атаманки серед чагарників. Ці ксеромезофільні чагарникові зарості відносять до класу Rhamno-Prunetea Rivas Goday et Borja Carbonell ex Tüxen 1961. Він включає чагарникові угруповання, переважно з представників родини Rosaceae, які приурочені до екотонних ділянок між лісовими та степовими фітоценозами. Клас представлений асоціацією Prunetum spinosae Tüxen 1952. Вона поширена на багатих гумусом дернових ґрунтах. Чагарниковий ярус буває дуже загущений, з домінуванням Prunus spinosa. Зімкнутість чагарників становить 80-95%. Домінують, Prunus spinosa (4), Crataegus monogyna (2). У другому під’ярусі зростають Rosa canina (1) та R. corymbifera (+). Проективне покриття травостою незначне (від 5% до 30%). Звичайними видами асоціації є Galium aparine L. (1), Aristolochia clematitis L.(+), Elytrigia repens (L.) Nevski (1), Poa angustifolia L.(1), Ballota nigra L. (2). Prunus spinosa обвита Asparagus verticillatus L. (1).
Galanthus elwesii, зростаючи в чагарниках, доходить до тальвегу балки, де на відкритих ділянках рослинність більш мезофітизована та представлена асоціацією Elytrigio trichophorae-Poetum angustifoliae Osychniuk et al. ex Solomakha 1995 (cl. Festuco-Brometea). У травостої цих рослинних угруповань зростають злаки (перший ярус –заввишки 70-80 см) – Elytrigia repens (L.) Nevski (3), E. intermedia (Host) Nevski (2), Agrostis gigantea Roth (2), Alopecurus pratensis L.(1) та ін. Також, у незначній кількості трапляються види високого різнотрав’я: Lactuca tatarica (L.) S.A. Mey.(1), Melilotus officinalis (L.) Pall.(1), Carduus acanthoides L.(1)та ін. Невисоке різнотрав’яутворює другий ярус (30–40 см заввишки): Juncus compressus L.(1), Plantago major L. (+),та ін. Третій ярус висотою до 25 см: Medicado lupulina L. (1), Carex stenophylla Wahlenb.,Trifolium repens L. (2), T. fragiferum L. (+), Potentilla reptans L.(+), Taraxacum officinale Webb ex Wigg (+) та ін.
Учасники експедиціі:
– к.б.н., завідувачка наукового відділу РЛП “Тилігульський” Мельник Р.П.
– науковий співробітник парку Грубий М.В.